ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ В УПРАВЛІНСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОЕКТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІВ - ДЕФЕКТОЛОГІВ
Перед людиною до розуму три шляхи:
шлях роздумів – це найблагородніший;
шлях наслідування –це найлегший;
шлях власного досвіду – найважчий шлях.
Конфуцій
Сучасні тенденції шкільних перетворень в спеціальній освіті визначають необхідність переведення внутрішньошкільного управління на нову парадигму, що складає нову «управлінську філософію», в основі якої лежить мотиваційно-системний підхід і особистісно орієнтовані цілі його здійснення.
Орієнтація на людину та її потреби; створення в школі умов, які забезпечують всебічний розвиток особистості кожного школяра й учителя та мотивацію їх на ефективну самокеровану індивідуальну й колективну діяльність в різноманітних автономізованих внутрішньошкільних системах - така сутність нової парадигми внутрішньошкільного управління, його оновлення в сучасних умовах.
В українській педагогiчнiй практиці явище проекту з’явилося в останнє десятиліття у результаті дiяльностi міжнародних органiзацiй, які розробляли й поширювали освiтнi проекти. Однак набутий за цей час вітчизняний досвід проектної форми органiзацiї освітнього середовища не став предметом вивчення та узагальнення на науково-теоретичному рiвнi i не отримав поширення на практиці.
Проектування в системі внутрішньошкільного керування – це колективне обмірковування того, що має бути отримано в майбутньому як педагогічний і управлінський продукт і за рахунок таких спільних і індивідуальних дій. «Характерною особливістю проектування є не вивчення того, що вже існує, а створення нових продуктів і водночас пізнання того, що лише може виникнути» (Давидов В.В. Теорія розвиваючого спілкування. М., 1996). З огляду на це залучення педагога до реалізації проекту важливе тому, що саме в такій діяльності – усвідомленій, цілеспрямованій - він найбільше інтегрує, структурує, розвиває, освічує себе та набуває нових особистісних якостей, водночас поліпшуючи умови для творчої самореалізації інших членів педколективу і сприяє інтенсивному зростанню професійної компетентності педагогічних кадрів.
Створення власної концепції керування на основі самодіагностики власних особливостей як людини й керівника – це шлях оновлення внутрішньошкільного управління, який здатний привести керівника школи до успіху його діяльності й діяльності усього шкільного колективу, а значить, і кожного його члена. Саме тому вдосконалення управлінської діяльності в допоміжній школі було розпочато з самоаналізу роботи адміністрації , який дав змогу визначити актуальні проблеми школи - інтернату:
• зміна типу взаємин педагогів і учнів (формування взаємин, заснованих на співдружності, взаєморозумінні, взаємоповазі)
• зміна організації корекційно-педагогічного процесу ( перехід до діяльнішого технологічного режиму, істотним моментом якого є відповідність мети педагога та учнів, засобів і способів реалізації мети, що викликають потребу в пізнавальній діяльності). Це визначає необхідність такої організації діяльності, яка здатна забезпечити формування в розумово відсталих учнів мотивації до навчання.
Сутність цих змін ми визначили так: учитель на своєму робочому місці має бути вільним у своїх діях, нести при цьому всю відповідальність за їхні результати, а керівник – допомогти вчителеві ствердитися в цьому шляхом його постійного навчання рефлексії власних дій і самооцінюванню їх результатів. Головне в роботі керівника з кожним учителем полягає не в тому, щоб побачити його діяльність і на основі побаченого видати готові рецепти, а в тому, щоб пробудити в кожному педагогові потребу в діагностиці власної діяльності, здатність ставити собі необхідний для самовдосконалення педагогічний «діагноз», визначити шляхи попередження розвитку педагогічних хвороб. А для цього слід змінити ставлення керівника до вчителя і суб’єктно – об’єктні відносини змінити на суб’єктно - суб’єктні, поклавши на педагога всю повноту відповідальності за стан і результати професійної діяльності.
Дані анкетувань педагогів, учнів та їх батьків щодо ефективності управлінської діяльності в школі підвели нас до питання про необхідність реконструкції принципів керування освітнім процесом в умовах спеціальної школи-інтернату, методів дослідження й пошуку адекватного сучасним уявленням наукового підходу до його вивчення.
У зв’язку з цим в основу управління школою були покладені такі положення:
• про необхідність зміни професійно – ціннісної орієнтації керівників та педагогів на управління корекційно-педагогічним процесом через проектування;
• про нормативне оволодіння педагогічним проектуванням і підпорядкування процесу особистого неперервного професійного розвитку психолого – педагогічним закономірностям становлення педагога-дефектолога;
• про технологізацію процесу неперервного професійного розвитку педагогів школи;
• про побудову системи критеріїв мотивації професійного розвитку, професійних здібностей, що змінюються на різних етапах професійної діяльності педагогічного колективу.
На базі вищезазначеного і виник внутрішньошкільний керівницький проект : «Вдосконалення професійної майстерності педагогів в системі сучасного внутрішньошкільного управління спеціальною школою».
Керівник проекту – директор школи Леонова Мая Володимирівна.
Куратор проекту – заступник директора з навчально-виховної роботи Кірія Анжела Віталіївна.
Учасники проекту - педагоги і вихованці школи-інтернату.
Тип проекту – практично орієнтований, колективний, довготривалий.
Мета і завдання проекту:
• Забезпечення підвищення якості освіти шляхом:
- переходу до компетентнісно орієнтованої моделі навчання та виховання в спеціальній школі - інтернаті;
- впровадження елементів нових освітніх технологій, інтерактивних методів навчання дітей з обмеженими освітніми потребами .
• Створення максимально сприятливих умов для:
- підвищення професійної майстерності педагогів – дефектологів, розкриття їхнього творчого потенціалу;
- стимулювання й активізації проектної діяльності педагогів школи.
В ході реалізації даного проекту пріоритетними напрямками системи підвищення професійної компетентності педагогічних працівників були обрані такі: формування ключових компетентностей; моніторинг якості освітньої діяльності; впровадження елементів проектних технологій навчання та виховання в умовах допоміжної школи-інтернату; самоосвітня діяльність педагога; психолого – педагогічний супровід освітньої діяльності.
Враховуючи важливість кадрових питань в школі-інтернаті впроваджено систематичне психолого - методичне діагностування за методикою Радченко А.Є.. За наслідками тестування визначався рівень психологічної та методичної підготовленості до здійснення корекційно-педагогічного процесу, мотивації діяльності, здатності до розробки та впровадження педагогічних інновацій кожного педагога та колективу в цілому.
Стартова діагностика кадрових умов щодо готовності педагогічного колективу до дослідницької роботи складалась за параметрами:
- вивчення інтелектуального й професійного рівня педколектива;
- наявність творчої атмосфери в колективі;
- діагностика рівня теоретичної та методичної підготовки;
- вивчення рівня професійної компетентності педагогів.
Аналіз діагностичних даних допоміг визначити основні напрямки методичної роботи в школі :
- визначення шляхів подолання труднощів педагогів у процесі навчально – виховної роботи;
- поглиблення методичної підготовки педагогів, активне впровадження в практику роботи досягнень і рекомендацій психолого – педагогічної науки;
- збагачення і розвиток творчого потенціалу педагогів школи – інтернату;
- стимулювання ініціативи й творчості членів колективу.
Методична робота педагогічних працівників школи – інтернату стала невід’ємною складовою загальної діяльності щодо виконання місії спеціального навчального закладу, сутність якої полягає в створенні оптимальних умов для реабілітації, навчання та виховання кожного учня, розвитку його розумового потенціалу та полегшення подальшої соціальної адаптації.
Управління методичною роботою здійснював «Керівницький союз» школи-інтернату в склад якої входили: директор школи, заступники з навчально-виховної та виховної роботи,керівники методичних об'єднань учителів і вихователів, керівники творчих груп, практичний психолог. Діяльність такого союзу дозволила спроектувати, організувати, знайти розумно-оптимальні форми професійного навчання педагогів, що є умовою успішності всього корекційно – педагогічного процесу в школі.
Планування методичної роботи забезпечувалось цілісною інформаційно – аналітичною системою, постійним оновленням інформаційного банку даних з питань нормативно – правового і науково – методичного питань забезпечення проектної діяльності педагогів. Оптимальність планування методичної роботи забезпечувалися єдністю мети, змісту, форм та результатів, аргументованістю тем єдиних методичних заходів.
Організаційний етап реалізації управлінського проекту містив в собі створення «Школи сучасного педагога», мета якої – навчити педагогів користуватися персональним комп’ютером, впровадження елементів проектної діяльності в навчально-виховний процес (за програмою « Intel Навчання для майбутнього») та оволодіння інформаційно-комунікаційними технологіями у викладанні навчальних предметів. Участь в проектній діяльності (разом з педагогом) дає змогу вихованцям допоміжної школи здобути необхідні знання й використовувати їх на практиці. А вміти створювати, реалізовувати чи брати участь у проектах – це вже життєва компетенція особистості.
З метою набуття молодими педагогами професійної майстерності функціонувала «Школа молодого педагога – дефектолога». Під керівництвом досвідчених колег молоді спеціалісти, згідно «Індивідуальним планам професійного росту», аналізували рівень своєї педагогічної діяльності, шукали найбільш ефективні прийоми та методи навчання та виховання розумово відсталих дітей.
В школі стало традицією щорічне проведення «Тижня молодого вчителя», де молоді спеціалісти мали змогу презентувати свої успіхи в педагогічній діяльності, через відкриті уроки.
В ході практичної частини етапу реалізації проекту проводився моніторинг динаміки педагогічної майстерності: вивчалися питання реалізації особистих творчих планів, проводилося сумісне проектування самоосвітньої діяльності педагогів відповідно завдань освітньої галузі. Створено сприятливий мікроклімат для професійного зростання педагогів, в чому важлива роль належить психологічній підтримці методичної роботи. Традиційним стало щорічне проведення:
• «Фестивалю відкритих уроків( виховних заходів)» ( жовтень – квітень), де педагоги на добровільних засадах дають уроки (виховні заходи) майстерності, а інші спеціалісти набувають досвіду, відпрацьовують власні методи, прийоми.
• Виставки педагогічних надбань (березень) , де вчителі і вихователі презентують свій педагогічний досвід (наочність, опис досвіду, добірки видів роботи тощо).
• Конкурсу «Кращій педагог інтернатного закладу» (жовтень – грудень), де беруть участь представники від методичних об’єднань. Метою проведення вказаного конкурсу є виявлення перспективного педагогічного досвіду в межах школи.
Педагогічні ради, засідання методичних об’єднань, психолого-педагогічний семінар проводилися в формі круглого столу, диспуту, рольової гри, тренінгу, що дозволило надати простір для особистого та професійного розвитку кожного педагога, розширити творчий потенціал педагогічного колективу.
В результаті проведення системи методичних заходів з розвитку творчих можливостей педагогів було створено банк перспективного педагогічного досвіду
( Дика О.В.- учитель початкових класів, Павелко Т.В. – учитель початкових класів, Кузьміна Л.С. – учитель з соціально-побутового орієнтування, Опайко В.М. – учитель з трудового навчання, Парасоцька А. В. – заступник директора з НВР, Кулаковська Т.Є. – практичний психолог, Сєдая Н.В. – логопед).
На даний момент наукова цінність дослідницької роботи педагогів школи – інтернату відносно невелика. Але внаслідок управлінських дій щодо залучення педагогічних працівників до науково – методичної роботи зростає її результативність. Результатами науково-методичної роботи творчої групи вчителів початкових класів та психолога стали створення і презентація на всеукраїнській науково-пошуковій конференції «Моделі компетентного випускника 12-річної школи: сутність, пріоритети, пошук відповідей на виклики НІ століття» авторської моделі випускника початкової школи щодо формування мовленнєвої компетентності.
У методичній роботі значна роль відводиться моніторингу навчально – виховного процесу. Такі дослідження є надійним інструментом аналізу різноманітних аспектів освітнього процесу. Аналіз успішності вихованців за період проекту показав зростання рівню навчальних досягнень на 12%. Важливу роль у цьому відіграє майстерність, професіоналізм педагогів, який за останній навчальний рік значно зріс: всього підвищили кваліфікаційну категорію 12 педагогів, в тому числі 3 учителям встановлено кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії». Це свідчить про позитивну результативність проекту «Вдосконалення професійної майстерності педагогів в системі сучасного внутрішньошкільного управління спеціальною школою». Але самооцінка проведеної роботи показала, що слід продовжити роботу з даної теми, з метою створення моделі управління проектуванням самоосвітньої діяльності педагогів школи-інтернату.
Література
• Лізинський В.М. Робота адміністрації школи з учителем. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007.
• Калініна Л.М., Капустерицька Т.Д. Проект інноваційної школи: стратегічне планування,управління інноваціями. – Х.:Вид. група «Основа», 2007.
• Хочу бути успішним керівником / упоряд.: Л.Галіцина, О. Коба. – К.: Шк.. світ, 2008.
• Забродська Л.М., Онопрієнко О.В. Інформаційно – методичне забезпечення пректно-технологічної діяльності вчителя: Науково – метод. посібник – Х.: Вид. група «Основа», 2007р.
шлях роздумів – це найблагородніший;
шлях наслідування –це найлегший;
шлях власного досвіду – найважчий шлях.
Конфуцій
Сучасні тенденції шкільних перетворень в спеціальній освіті визначають необхідність переведення внутрішньошкільного управління на нову парадигму, що складає нову «управлінську філософію», в основі якої лежить мотиваційно-системний підхід і особистісно орієнтовані цілі його здійснення.
Орієнтація на людину та її потреби; створення в школі умов, які забезпечують всебічний розвиток особистості кожного школяра й учителя та мотивацію їх на ефективну самокеровану індивідуальну й колективну діяльність в різноманітних автономізованих внутрішньошкільних системах - така сутність нової парадигми внутрішньошкільного управління, його оновлення в сучасних умовах.
В українській педагогiчнiй практиці явище проекту з’явилося в останнє десятиліття у результаті дiяльностi міжнародних органiзацiй, які розробляли й поширювали освiтнi проекти. Однак набутий за цей час вітчизняний досвід проектної форми органiзацiї освітнього середовища не став предметом вивчення та узагальнення на науково-теоретичному рiвнi i не отримав поширення на практиці.
Проектування в системі внутрішньошкільного керування – це колективне обмірковування того, що має бути отримано в майбутньому як педагогічний і управлінський продукт і за рахунок таких спільних і індивідуальних дій. «Характерною особливістю проектування є не вивчення того, що вже існує, а створення нових продуктів і водночас пізнання того, що лише може виникнути» (Давидов В.В. Теорія розвиваючого спілкування. М., 1996). З огляду на це залучення педагога до реалізації проекту важливе тому, що саме в такій діяльності – усвідомленій, цілеспрямованій - він найбільше інтегрує, структурує, розвиває, освічує себе та набуває нових особистісних якостей, водночас поліпшуючи умови для творчої самореалізації інших членів педколективу і сприяє інтенсивному зростанню професійної компетентності педагогічних кадрів.
Створення власної концепції керування на основі самодіагностики власних особливостей як людини й керівника – це шлях оновлення внутрішньошкільного управління, який здатний привести керівника школи до успіху його діяльності й діяльності усього шкільного колективу, а значить, і кожного його члена. Саме тому вдосконалення управлінської діяльності в допоміжній школі було розпочато з самоаналізу роботи адміністрації , який дав змогу визначити актуальні проблеми школи - інтернату:
• зміна типу взаємин педагогів і учнів (формування взаємин, заснованих на співдружності, взаєморозумінні, взаємоповазі)
• зміна організації корекційно-педагогічного процесу ( перехід до діяльнішого технологічного режиму, істотним моментом якого є відповідність мети педагога та учнів, засобів і способів реалізації мети, що викликають потребу в пізнавальній діяльності). Це визначає необхідність такої організації діяльності, яка здатна забезпечити формування в розумово відсталих учнів мотивації до навчання.
Сутність цих змін ми визначили так: учитель на своєму робочому місці має бути вільним у своїх діях, нести при цьому всю відповідальність за їхні результати, а керівник – допомогти вчителеві ствердитися в цьому шляхом його постійного навчання рефлексії власних дій і самооцінюванню їх результатів. Головне в роботі керівника з кожним учителем полягає не в тому, щоб побачити його діяльність і на основі побаченого видати готові рецепти, а в тому, щоб пробудити в кожному педагогові потребу в діагностиці власної діяльності, здатність ставити собі необхідний для самовдосконалення педагогічний «діагноз», визначити шляхи попередження розвитку педагогічних хвороб. А для цього слід змінити ставлення керівника до вчителя і суб’єктно – об’єктні відносини змінити на суб’єктно - суб’єктні, поклавши на педагога всю повноту відповідальності за стан і результати професійної діяльності.
Дані анкетувань педагогів, учнів та їх батьків щодо ефективності управлінської діяльності в школі підвели нас до питання про необхідність реконструкції принципів керування освітнім процесом в умовах спеціальної школи-інтернату, методів дослідження й пошуку адекватного сучасним уявленням наукового підходу до його вивчення.
У зв’язку з цим в основу управління школою були покладені такі положення:
• про необхідність зміни професійно – ціннісної орієнтації керівників та педагогів на управління корекційно-педагогічним процесом через проектування;
• про нормативне оволодіння педагогічним проектуванням і підпорядкування процесу особистого неперервного професійного розвитку психолого – педагогічним закономірностям становлення педагога-дефектолога;
• про технологізацію процесу неперервного професійного розвитку педагогів школи;
• про побудову системи критеріїв мотивації професійного розвитку, професійних здібностей, що змінюються на різних етапах професійної діяльності педагогічного колективу.
На базі вищезазначеного і виник внутрішньошкільний керівницький проект : «Вдосконалення професійної майстерності педагогів в системі сучасного внутрішньошкільного управління спеціальною школою».
Керівник проекту – директор школи Леонова Мая Володимирівна.
Куратор проекту – заступник директора з навчально-виховної роботи Кірія Анжела Віталіївна.
Учасники проекту - педагоги і вихованці школи-інтернату.
Тип проекту – практично орієнтований, колективний, довготривалий.
Мета і завдання проекту:
• Забезпечення підвищення якості освіти шляхом:
- переходу до компетентнісно орієнтованої моделі навчання та виховання в спеціальній школі - інтернаті;
- впровадження елементів нових освітніх технологій, інтерактивних методів навчання дітей з обмеженими освітніми потребами .
• Створення максимально сприятливих умов для:
- підвищення професійної майстерності педагогів – дефектологів, розкриття їхнього творчого потенціалу;
- стимулювання й активізації проектної діяльності педагогів школи.
В ході реалізації даного проекту пріоритетними напрямками системи підвищення професійної компетентності педагогічних працівників були обрані такі: формування ключових компетентностей; моніторинг якості освітньої діяльності; впровадження елементів проектних технологій навчання та виховання в умовах допоміжної школи-інтернату; самоосвітня діяльність педагога; психолого – педагогічний супровід освітньої діяльності.
Враховуючи важливість кадрових питань в школі-інтернаті впроваджено систематичне психолого - методичне діагностування за методикою Радченко А.Є.. За наслідками тестування визначався рівень психологічної та методичної підготовленості до здійснення корекційно-педагогічного процесу, мотивації діяльності, здатності до розробки та впровадження педагогічних інновацій кожного педагога та колективу в цілому.
Стартова діагностика кадрових умов щодо готовності педагогічного колективу до дослідницької роботи складалась за параметрами:
- вивчення інтелектуального й професійного рівня педколектива;
- наявність творчої атмосфери в колективі;
- діагностика рівня теоретичної та методичної підготовки;
- вивчення рівня професійної компетентності педагогів.
Аналіз діагностичних даних допоміг визначити основні напрямки методичної роботи в школі :
- визначення шляхів подолання труднощів педагогів у процесі навчально – виховної роботи;
- поглиблення методичної підготовки педагогів, активне впровадження в практику роботи досягнень і рекомендацій психолого – педагогічної науки;
- збагачення і розвиток творчого потенціалу педагогів школи – інтернату;
- стимулювання ініціативи й творчості членів колективу.
Методична робота педагогічних працівників школи – інтернату стала невід’ємною складовою загальної діяльності щодо виконання місії спеціального навчального закладу, сутність якої полягає в створенні оптимальних умов для реабілітації, навчання та виховання кожного учня, розвитку його розумового потенціалу та полегшення подальшої соціальної адаптації.
Управління методичною роботою здійснював «Керівницький союз» школи-інтернату в склад якої входили: директор школи, заступники з навчально-виховної та виховної роботи,керівники методичних об'єднань учителів і вихователів, керівники творчих груп, практичний психолог. Діяльність такого союзу дозволила спроектувати, організувати, знайти розумно-оптимальні форми професійного навчання педагогів, що є умовою успішності всього корекційно – педагогічного процесу в школі.
Планування методичної роботи забезпечувалось цілісною інформаційно – аналітичною системою, постійним оновленням інформаційного банку даних з питань нормативно – правового і науково – методичного питань забезпечення проектної діяльності педагогів. Оптимальність планування методичної роботи забезпечувалися єдністю мети, змісту, форм та результатів, аргументованістю тем єдиних методичних заходів.
Організаційний етап реалізації управлінського проекту містив в собі створення «Школи сучасного педагога», мета якої – навчити педагогів користуватися персональним комп’ютером, впровадження елементів проектної діяльності в навчально-виховний процес (за програмою « Intel Навчання для майбутнього») та оволодіння інформаційно-комунікаційними технологіями у викладанні навчальних предметів. Участь в проектній діяльності (разом з педагогом) дає змогу вихованцям допоміжної школи здобути необхідні знання й використовувати їх на практиці. А вміти створювати, реалізовувати чи брати участь у проектах – це вже життєва компетенція особистості.
З метою набуття молодими педагогами професійної майстерності функціонувала «Школа молодого педагога – дефектолога». Під керівництвом досвідчених колег молоді спеціалісти, згідно «Індивідуальним планам професійного росту», аналізували рівень своєї педагогічної діяльності, шукали найбільш ефективні прийоми та методи навчання та виховання розумово відсталих дітей.
В школі стало традицією щорічне проведення «Тижня молодого вчителя», де молоді спеціалісти мали змогу презентувати свої успіхи в педагогічній діяльності, через відкриті уроки.
В ході практичної частини етапу реалізації проекту проводився моніторинг динаміки педагогічної майстерності: вивчалися питання реалізації особистих творчих планів, проводилося сумісне проектування самоосвітньої діяльності педагогів відповідно завдань освітньої галузі. Створено сприятливий мікроклімат для професійного зростання педагогів, в чому важлива роль належить психологічній підтримці методичної роботи. Традиційним стало щорічне проведення:
• «Фестивалю відкритих уроків( виховних заходів)» ( жовтень – квітень), де педагоги на добровільних засадах дають уроки (виховні заходи) майстерності, а інші спеціалісти набувають досвіду, відпрацьовують власні методи, прийоми.
• Виставки педагогічних надбань (березень) , де вчителі і вихователі презентують свій педагогічний досвід (наочність, опис досвіду, добірки видів роботи тощо).
• Конкурсу «Кращій педагог інтернатного закладу» (жовтень – грудень), де беруть участь представники від методичних об’єднань. Метою проведення вказаного конкурсу є виявлення перспективного педагогічного досвіду в межах школи.
Педагогічні ради, засідання методичних об’єднань, психолого-педагогічний семінар проводилися в формі круглого столу, диспуту, рольової гри, тренінгу, що дозволило надати простір для особистого та професійного розвитку кожного педагога, розширити творчий потенціал педагогічного колективу.
В результаті проведення системи методичних заходів з розвитку творчих можливостей педагогів було створено банк перспективного педагогічного досвіду
( Дика О.В.- учитель початкових класів, Павелко Т.В. – учитель початкових класів, Кузьміна Л.С. – учитель з соціально-побутового орієнтування, Опайко В.М. – учитель з трудового навчання, Парасоцька А. В. – заступник директора з НВР, Кулаковська Т.Є. – практичний психолог, Сєдая Н.В. – логопед).
На даний момент наукова цінність дослідницької роботи педагогів школи – інтернату відносно невелика. Але внаслідок управлінських дій щодо залучення педагогічних працівників до науково – методичної роботи зростає її результативність. Результатами науково-методичної роботи творчої групи вчителів початкових класів та психолога стали створення і презентація на всеукраїнській науково-пошуковій конференції «Моделі компетентного випускника 12-річної школи: сутність, пріоритети, пошук відповідей на виклики НІ століття» авторської моделі випускника початкової школи щодо формування мовленнєвої компетентності.
У методичній роботі значна роль відводиться моніторингу навчально – виховного процесу. Такі дослідження є надійним інструментом аналізу різноманітних аспектів освітнього процесу. Аналіз успішності вихованців за період проекту показав зростання рівню навчальних досягнень на 12%. Важливу роль у цьому відіграє майстерність, професіоналізм педагогів, який за останній навчальний рік значно зріс: всього підвищили кваліфікаційну категорію 12 педагогів, в тому числі 3 учителям встановлено кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії». Це свідчить про позитивну результативність проекту «Вдосконалення професійної майстерності педагогів в системі сучасного внутрішньошкільного управління спеціальною школою». Але самооцінка проведеної роботи показала, що слід продовжити роботу з даної теми, з метою створення моделі управління проектуванням самоосвітньої діяльності педагогів школи-інтернату.
Література
• Лізинський В.М. Робота адміністрації школи з учителем. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007.
• Калініна Л.М., Капустерицька Т.Д. Проект інноваційної школи: стратегічне планування,управління інноваціями. – Х.:Вид. група «Основа», 2007.
• Хочу бути успішним керівником / упоряд.: Л.Галіцина, О. Коба. – К.: Шк.. світ, 2008.
• Забродська Л.М., Онопрієнко О.В. Інформаційно – методичне забезпечення пректно-технологічної діяльності вчителя: Науково – метод. посібник – Х.: Вид. група «Основа», 2007р.
