Дефектолог-практик - Аналітико-корекційна діяльність вчителя-дефектолога
Дефектолог-практик
Вівторок, 06.12.2016, 15:07
Ви увійшли як Гість | Група "Гості"Вітаю Вас Гість | RSS
 
Головна Аналітико-корекційна діяльність вчителя-дефектологаМій профільРеєстраціяВихідВхід
Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 92
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
ВИСТУП ЗАСТУПНИКА ДИРЕКТОРА З НВР 
на педраді з теми
"Аналітико-корекційна діяльність вчителя-дефектолога"

     Динаміка змін, що відбулися у сучасній освіті України з запровадженням 12-бальної шкали оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, відповідно до наказу МОН України за № 435 від 06.09.2000р., вимагає змін у підходах до системи оцінювання і самооцінювання навчальних досягнень учнів.

            Система оцінювання навчальних досягнень учнів – це складне поняття, що включає види оцінювання, функції оцінювання, шкалу оцінювання, суб’єктів оцінювання, підходи щодо оцінювання тощо.

         Важливим на сьогодні є поняття "об’єктивності” оцінювання досягнень учнів. Адже ще В.Сухомлинський наголошував: "Оцінка – це найгостріший інструмент, використання якого потребує величезного вміння і культури”. Це один із інструментів впливу на особистість учня у навчально-виховному процесі, показник результативності, стимул діяльності учня. Тому форми і методи оцінювання навчальних досягнень учня можуть сприяти активізації творчого та духовно-психічного потенціалу особистості, самовдосконаленню. Об’єктивність оцінювання виходить на перший план тоді, коли процес навчання завершено (на певному етапі) і слід встановити його підсумковий результат з метою соціальної орієнтації учня і школи.
       Традиційна система оцінювання здібностей учнів у цьому відношенні має суттєві недоліки, а саме:

·        невизначеність статусу "середнього бала”;

·        відсутність впливу навичок до праці на сумарну оцінку;

·        неможливість врахування позаурочної навчальної діяльності учнів;
відсутність оцінювання саморозвитку учня за певний проміжок  часу тощо;

·        неконкретність показників оцінювання діяльності учнів (за що виставляти оцінку: за знання, уміння та навички, за продуктивність праці, за вміння самостійно здобувати навчальну інформацію і оперувати нею), необхідність відображення сумарного значення цих чинників у критеріях оцінювання.

Для того, щоб недоліки традиційного контролю менше позначалися на якості навчально-виховної діяльності учнів, необхідно удосконалювати засоби, форми і методи оцінювання.

      Діяльність педагога має складну структуру. Психологічна наука розглядає її як багаторівневу систему, компонентами якої є ціль, мотиви, дії і результат. Натомість стрижневим підходом педагогічної науки до педагогічної діяльності є виділення її компонентів як відносно самостійних функцій.

Дослідження багатьох учених (Н. В. Кузьміна, В. О. Сластьонін, А. І. Щербаков та інші) переконливо доводять, що в навчально-виховному процесі виявляють себе такі взаємопов'язані функції (види діяльності) вчителя:

а) діагностична;

б) орієнтаційно-прогностична;

в) конструктивно-проектувальна;

г) організаторська;

д) інформаційно-пояснювальна; є) комунікативно-стимуляційна;

ж) аналітико-оцінна:

з) дослідницько-творча.

Розглянемо зміст кожної з них і ті вимоги до вчителя, які зумовлені їх змістом.

Діагностична функція (від гр. diagnosis - розпізнавання, визначення) педагогічної діяльності пов'язана з розпізнаванням і вивченням істотних ознак освіченості, їх комбінування, форм вираження як реалізованих цілей освіти. Оцінка знань, умінь, навичок, вихованості, розвитку учня дає змогу глибше вивчити протікання навчально-виховного процесу, встановити причини, що перешкоджають досягненню бажаного ступеня розвитку рис і якостей особистості; визначити фактори, які сприяють успішному здійсненню цілей освіти. Діагностика можлива за умови спостережливості педагога, за наявності уміння "вимірювати" знання, уміння, навички, вихованість і розвиток учня, правильно діагностувати педагогічні явища.

Орієнтаційно-прогностична функція. Управління педагогічним процесом передбачає орієнтацію на чітко представлений у свідомості кінцевий результат. Знання суті і логіки педагогічного процесу, закономірностей вікового та індивідуального розвитку учнів дозволяють прогнозувати (гр. prognosis - передбачення розвитку чогось, що базується на певних даних), як учні сприйматимуть матеріал, перебуваючи під впливом життєвих уявлень, який учнівський досвід буде сприяти глибшому проникненню в суть виучуваного явища; що саме учні зрозуміють неправильно. Педагогічне прогнозування передбачає також бачення тих якостей учнів, які можуть бути сформовані за певний проміжок часу.

Дана функція педагогічної діяльності вимагає уміння педагога прогнозувати розвиток особистості - розвиток її якостей, почуттів, волі і поведінки, враховувати можливі відхилення у розвиткові; прогнозувати хід педагогічного процесу: наслідки застосування тих чи інших форм, методів, прийомів і засобів навчання та виховання.

Конструктивно-проектувальна функція діяльності вчителя органічно пов'язана з орієнтаційно-прогностичною. Її суть у конструюванні та проектуванні змісту навчально-виховної роботи, в доборі способів організації діяльності учнів, які найповніше реалізують зміст і викликають захоплення учнів спільною діяльністю. Вона вимагає від педагога вмінь переорієнтовувати цілі і зміст освіти та виховання на конкретні педагогічні завдання; враховувати потреби й інтереси учнів, можливості матеріальної бази, власний досвід та інше; визначати основні і другорядні завдання на кожному етапі педагогічного процесу; добирати види діяльності, підпорядковані визначеним завданням; планувати систему діяльності учнів; планувати індивідуальну роботу з учнями з метою розвитку їх здібностей, творчих сил і дарувань; відбирати зміст, обирати форми, методи і засоби педагогічного процесу в їх оптимальному поєднанні; планувати систему прийомів стимулювання активності учнів; планувати способи створення особистісно-розвивального середовища.

Організаторська функція діяльності педагога потребує умінь залучати учнів до різних видів діяльності й організовувати діяльність колективу. Для цього учителю, вихователю необхідно вміти розвивати в учнів, вихованців стійкий інтерес до навчання, праці та інших видів діяльності, формувати потребу в знаннях, вміння самостійно вчитися; організовувати соціально-орієнтовані етичні, трудові, естетичні, екологічні, спортивні та інші виховні справи; розвивати в учнів ініціативу планувати спільну роботу, вміти розподіляти доручення, проводити інструктаж, координування спільної діяльності; створювати спеціальні ситуації для здійснення вихованцями моральних вчинків.

Інформаційно-пояснювальна функція діяльності вчителя спричинена базуванням навчання і виховання на інформаційних процесах. Оволодіння знаннями, світоглядними і морально-етичними ідеями є найважливішою умовою розвитку І формування особистості учня. Учитель у цьому випадку виступає не лише організатором педагогічного процесу, а й джерелом наукової, світоглядної і морально-етичної інформації. Тому велике значення у професійній підготовці вчителя має глибоке знання предмета, який він викладає, науково-світоглядне переконання педагога. Від того, як сам учитель володіє навчальним матеріалом, залежить якість його пояснення, глибина змісту, логіка викладу, наповненість яскравими деталями і фактами. Ерудований учитель знає найновіші наукові ідеї і вміє доступно донести їх до учнів.

Комунікативно-стимуляційна функція педагогічної діяльності пов'язана з великим впливом, що його здійснює на учнів особистісна чарівність учителя, його моральна культура, вміння встановлювати і підтримувати доброзичливі відносини з учнями, власним прикладом пробуджувати їх до активної навчально-пізнавальної, трудової та інших видів діяльності. Ця функція включає прояв любові до дітей, теплоту і турботу про них, що в поєднанні характеризує стиль гуманних взаємовідносин. Функція досить гостро ставить проблему професійного росту вчителя, його сумлінної роботи над підвищенням свого наукового рівня і набуттям рівня моральної досконалості.

Аналітико-оцінна функція діяльності вчителя пов'язана з необхідністю аналізувати результат навчально-виховного процесу, виявляти в ньому позитивні сторони і недоліки, порівнювати досягнуті результати з поставленими цілями і завданнями, оцінювати ці результати, вносити необхідні корективи в педагогічний процес, вести пошуки шляхів його вдосконалення, ширше використовувати передовий педагогічний досвід.

Дослідно-творча функція педагогічної діяльності має два рівні. Суть першого полягає в творчому застосуванні відомих педагогічних і методичних ідей у конкретних умовах навчання і виховання. Другий рівень пов'язаний з осмисленням і творчим розвитком того нового, що виходить за межі відомої теорії, певною мірою збагачуючи її.

        Такими є суть і система функцій педагогічної діяльності та комплекс умінь учителя, зумовлений ними. Проблема перед якою постала спільнота педагогів спеціальних шкіл – це відсутність чітких державних стандартів, критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з психофізичними вадами розвитку.

СКАЧАТИ ПОВНУ ВЕРСІЮ ВИСТУПУ

МУЛЬТИМЕДІЙНА ПРЕЗЕНТАЦІЯ

  • Дайджест "Усе для школи"
  • Міністерство освіти і науки
  • Інститут інноваційних технологій
  • Освіта Донеччини
  • Відді освіти осіб з особливими потребами
  • Костянтинівська спец. школа-інтернат
  • Сайт для педагогів
  • Видавництво «Шкільний світ»
  • Безкоштовний каталог сайтів Каталог сайтів
    сайт Кірії Анжели Віталіївни