Принципи універсального дизайну
Презентація до теми >>>
Універсальний дизайн, який бере свій початок з архітектури та техніки, усе частіше використовується в освіті, маючи назву «універсальний дизайн у сфері освіти».
Практичне впровадження концепції інклюзивного навчання базується на наступних принципах універсального дизайну:
Принцип 1. «Рівність та доступність використання» має гарантувати рівність та доступність середовища для кожного, шляхом надання однакових засобів для всіх користувачів з метою уникнення уособлення окремих груп населення. Дизайн має бути легким у сприйнятті для людей з різним рівнем можливостей.
У чому проявляється?
- відсутність сходів до будівлі;
- вхід з розсувними дверима в супермаркетах, аеропортах та ін.;
- інформація в доступних форматах;
- поручні різних рівнів у транспорті, в громадських приміщеннях;
- розташування банкоматів на висоті, доступній для кожної людини;
- навчальні матеріали, які враховують можливості різних осіб з обмеженими функціональними можливостями
- титрування або переклад на жестову мову та ін.
Як це працює в освітній галузі?
Рівноправне використання: архітектурно доступне та безпечне шкільне середовище; навчальні матеріали підготовлені таким чином, що можуть бути використані учнями та вихованцями з різними функціональними порушеннями; веб-сайти навчальних закладів розроблені так, що інформація на ньому доступна для осіб з порушеннями зору та слуху та ін.
Принцип 2. «Гнучкість використання» має забезпечити наявність широкого переліку індивідуальних налаштувань та відповідати різним потребам, уподобанням та можливостям користувачів.
У чому проявляється?
- автобус з підіймачами або висувним пристроєм для заїзду;
- обладнання офісних робочих місць (стільці, столи, які регулюються за висотою), шкільних парт;
- різні варіанти входу – сходи, ескалатор, ліфт;
- ручка важільного типу на дверях;
- можливість придбати речі як у точці продажу, так і через Інтернет.
Як це працює в освітній галузі?
Гнучкість користування: шкільний навчальний процес відповідає широкому спектру індивідуальних можливостей учнів; забезпечує гнучку методику навчання, викладання та представлення матеріалу; доступні та гнучкі навчальні плани й програми.
Принцип 3. «Простота та інтуїтивність використання» – дизайну повинна бути притаманна простота та інтуїтивно зрозуміле використання продукту та послуги. Як використовувати продукт має бути зрозуміло будь-якій особі, незалежно від особистого досвіду, освіти, лінгвістичних навичок, віку, рівня концентрації уваги на цей момент.
У чому проявляється?
- різні види піктограм;
- проста та зрозуміла інструкція щодо користування приладом;
- чіткі та інтуїтивно зрозумілі кнопки управління на виробництві, в готелях, в побутових товарах тощо;
- оптимальна та зручна розкладка продуктів і товарів в супермаркетах;
- цінники, які окрім назви та ціни (великими літерами), також містять зображення товару.
Як це працює в освітній галузі?
Просте та зручне використання: навчальні матеріали прості та чіткі у використанні незалежно від навичок та досвіду учнів, вихованців; лабораторне обладнання та обладнання в майстернях із чіткими та інтуїтивно зрозумілими кнопками управління.
Принцип 4. «Доступно викладена інформація» – дизайн має сприяти ефективному донесенню до користувача необхідної інформації, незалежно від його можливостей сприйняття або зовнішніх умов.
У чому проявляється?
- контрастні кольори стін та підлоги в приміщенні;
- рухомий рядок на екрані телевізора;
- назви вулиць, подані великим шрифтом;
- інформація про зупинки, що дублюються – усно і на табло у транспорті;
- інформація на веб-сайтах, викладена у доступних форматах (текстовий, відео-, аудіоформат);
- доступна для сприйняття інформація на інформаційних табло, в оголошеннях, на рекламних щитах.
Як це працює в освітній галузі?
Сприйняття інформації, попри сенсорні можливості користувачів: урахування різного впливу шкільного середовища на «сенсорний досвід» дитини; використання кольору, світла, звуків, текстури; легкий доступ до інформаційно-комунікативних технологій.
Принцип 5. «Терпимість до помилок». Дизайн має звести до мінімуму небезпеку для життя, можливість виникнення ризиків та негативних наслідків у разі випадкових або непередбачуваних дій користувачів.
У чому проявляється?
- підсвічування сходів в місцях громадського користування (кінотеатрах);
- тротуарна плитка зі спеціальною тактильною поверхнею на перехресті;
- тактильна лінія яскравого жовтого кольору, щоб людина не оступилася в метро;
- неслизька підлога, що мінімізує ризик посковзнутися і впасти;
- при видаленні файлу з комп’ютера програма уточнює, чи дійсно користувач хоче це зробити;
- неправильне використання предмету не виводить його одразу з ладу (електрочайник не вмикається, якщо в ньому немає води, не до кінця закритий холодильник видає звукове попередження тощо);
- кольорове маркування на дверях (на скляних дверях), багато людей не помічають скляні двері, а також використання дверей контрастного кольору у порівнянні з стінами допомагає зорієнтуватися та ін.
Як це працює в освітній галузі?
Припустимість помилок: учні, вихованці повинні мати вдосталь часу, щоб надати відповідь на питання; використання навчального програмного забезпечення, яке має вказівки/застереження, коли учень, вихованець робить неправильний вибір.
Принцип 6. «Малі фізичні зусилля» – дизайн має сприяти дієвому та зручному використанню послуги чи виробу з мінімальним рівнем стомлюваності. Він повинен бути розрахований на незначні фізичні зусилля, яких має докласти користувач.
У чому проявляється?
- двері, що легко відчиняються;
- вмикач на висоті, зручній для кожного, у тому числі для дитини;
- горизонтальні рухомі доріжки в аеропортах;
- лавки в зонах очікування в метро чи автобусних зупинках, у парках, біля магазинів, аптек тощо;
- особлива форма кришки пляшки, яка робить відкривання більш зручним та ін.
Як це працює в освітній галузі?
Низький рівень фізичних зусиль: двері, які легко відкривати учням, вихованцям з різними функціональними порушеннями; застосування ергономічних вимог/деталей (наприклад, дверні ручки, меблі).
Принцип 7. «Наявність необхідного розміру, місця простору». Дизайн має враховувати наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних маніпуляціях, з огляду на антропометричні характеристики, стан та мобільність користувача.
У чому проявляється?
- широкий ліфт;
- широкі автоматичні розсувні двері для проїзду мами з дитячим візком або людини, яка пересувається в інвалідному візку;
- широкі турнікети в громадських місцях;
- достатньо простору в кабінеті лікаря, щоб будь-яка людина могла пройти обстеження;
- достатньо простору в туалетній кабінці;
- достатньо простору в приміщеннях для людей. Які користуються інвалідними візками, а також родин, які хочуть пересуватися коляками з дітьми.
Як це працює в освітній галузі?
Наявність необхідного розміру і простору:
доступні навчальні місця для учнів, вихованців, у тому числі з прилеглим простором для асистентів вчителів;
меблі, фурнітура та обладнання, що підтримують широкий спектр навчання та навчальних методик;
можливість регулювання середовища (наприклад, освітлення) для різноманітних потреб учнів у навчанні та інше.
Досвід показує, що реалізація на практиці принципів універсального дизайну лише покращить результативність публічного управління, оскільки в основі цього дизайну лежить повага до прав людини.
Очевидно, щоб реалізувати засади філософії універсального дизайну в освітній галузі необхідно спрямувати зусилля влади для втілення принципів цього дизайну на всіх рівнях.
Досвід колег з Львівської області щодо створення безбар’єрного середовища дозволяє зробити наступні висновки:
Універсальний дизайн у сфері освіти:
- формує філософію освіти, навчального процесу, середовища, яка враховує потреби всіх користувачів;
- змінює стереотипи й підходи до викладання та навчання;
- визнає право кожної людини на освіту без будь-яких обмежень;
- змінює навчальний процес і середовище, а не вихованця, учня/ студента;
- підтримує міждисциплінарний підхід за участі широкого кола фахівців;
- підтримує гнучкість програм, різні навчальні методики та проведення відповідного оцінювання, зважаючи на різноманіття потреб учнів/ студентів та підготовки їх до опанування матеріалу;
- вимагає від учителів, адміністрацій шкіл, фахівців розуміння того, яким чином краще інтегрувати нові навчальні методики, допоміжні технології в практику та щоденне функціонування навчального закладу;
- не є «розміром, який пасує всім», «не панацея»;
- насамперед, це гнучкість і пошук альтернативних рішень;
- процес, який підтримує усіх учнів, які навчаються у загальноосвітньому закладі.
Дотримання принципів універсального дизайну в освітній галузі надає можливість:
- продемонструвати розуміння того, що кожна людина навчається «по-своєму» і цінність дитини не залежить від її здібностей і досягнень;
- сприяти розвитку її сильних сторін і талантів;
- сприяти усуненню бар’єрів у системі освіти та системі підтримки;
- проявити повагу до людського різноманіття;
- визнати, що діяльність ґрунтується на правах людини та принципах рівності;
- надати більше шансів щодо підтримки під час навчання тим вихованцям, учням/студентам, які мають особливі освітні потреби;
- готувати всіх дітей до життя в інклюзивному суспільстві, якому властива толерантність;
- піддати критиці дискримінаційне ставлення суспільства до осіб з обмеженими функціональними можливостями;
- усвідомити, що політика в сфері освіти осіб з обмеженими функціональними можливостями повинна розроблятися на засадах партнерства.
Кінцева мета універсального дизайну в освітній галузі полягає в ефективності, результативності та економічності залучення всіх вихованців, учнів/студентів до навчального процесу, у тому числі й осіб з інвалідністю.
Рекомендації щодо просування універсального дизайну в освітній сфері
Практика створення безбар’єрного середовища показала, що є нагальна потреба у:
|
Головна 
