Поняття про аудит доступності.
Тільки самі люди з інвалідністю здатні найкраще пояснити проектувальникам і архітекторам складнощі і потреби з якими їм доводиться стикатися, і що саме слід змінити в будівлі і які характеристики та вимоги слід врахувати при проектуванні і будівництві. Отже, для найбільш успішної реалізації процесу забезпечення доступності громадських будівель і приміщень для потреб осіб з інвалідністю важливу роль грає їх активна участь у процесі моніторингу і супроводі планування та будівництва. Проведення консультацій з людьми з інвалідністю ще на ранніх етапах планування допоможе уникнути дорогої необхідності вносити зміни та коригування в креслярські плани на більш пізніх етапах і забезпечить реальну відповідність проекту актуальним, а не надуманим/удаваним потребам людей з інвалідністю, що теж може стати свого роду бар’єром.
Стратегії та плани щодо реалізації архітектурної пристосованості будівель і приміщень шкіл до потреб дітей з інвалідністю повинні розроблятися таким чином, щоб досягти максимальної ефективності в умовах обмежених ресурсів. Боротьба багатьох країн за реальне впровадження, а не тільки проголошення на законодавчому рівні архітектурної адаптованості, показала реальну необхідність дієвих стратегій і планів її реалізації. Забезпечення архітектурної пристосованості будівлі включає наступні етапи:
■ Стадія попереднього планування.
■ Стадія планування і проектування.
■ Утвердження і отримання дозволу.
■ Будівництво та моніторинг за місцем.
■ Технічне обслуговування будівлі.
Зрозуміло, що у всі ці етапи залучені різні учасники, починаючи з архітекторів і закінчуючи органами державної влади. Ключовим моментом досягнення успіху в цьому процесі є усвідомлення всіма учасниками на всіх етапах — значення архітектурної пристосованості будівель для людей з інвалідністю. Для цього необхідний високий рівень координування, механізм якого також слід розробити.
Як правило, можуть використовуватися дві основні стратегії, які ідеально доповнюють одна одну. Застосування стандартів архітектурної пристосованості при будівництві всіх нових будинків і споруд, що гарантуватиме повне прийняття до уваги всіх питань щодо потреб людей з інвалідністю вже на етапі будівництва та необхідність значно менших витрат.
Перепланування вже існуючих будівель і споруд, що вимагає істотного збільшення витрат. Корисним також може виявитися визначення найбільш значущих споруд і площ (наприклад – зони навчання та шляхи руху) для забезпечення максимальної користі від інвестицій.
Вдосконалення подібних «основних» зон може відбуватися поетапно, починаючи з визначених пріоритетних зон, наприклад входу до будівлі (проведення аудиту пристосованості приміщення до потреб маломобільних груп населення може бути використано для визначення пріоритетів перепланування) і поступове розширення таких вдосконалень в міру надходження ресурсів і накопичення досвіду такої роботи.
Передусім потрібно конкретизувати мету аудиту, межі об’єкта обстеження, ймовірно обсяг планованого переобладнання. Можливо буде потрібно, наприклад, провести аудит всієї шкільної будівлі або тільки прилеглої території, а може лише пандуса, кабіни ліфта чи підйомного пристрою. Може щось уже зроблено для забезпечення доступності закладу, який наступний етап. Наперед треба зібрати максимум потрібної інформації, це заощадить час. Варто ще раз переглянути ті розділи будівельних стандартів, які можуть знадобитися в ході аудиту. Якщо є план чи карта, треба їх мати з собою. Можна заздалегідь намітити приблизний маршрут аудиту.
Стандарти та інструменти аудиту.
Приступаючи до перевірки середовища на предмет його доступності, слід знати і застосовувати в першу чергу діючі будівельні норми і правила, зокрема:
■ ДБН В.2.2-17: 2006 «Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення»;
■ Посібник до ДБН В.2.2-3-97, ДБН В.2.2-4-97 «Рекомендації з архітектурно-планувальних рішень нових типів будинків навчально-виховного та лікувально-оздоровчого призначення для дітей-інвалідів, сиріт і дітей, які залишились без піклування батьків (будинки дитини, дошкільні дитячі будинки, школи-інтернати загального та спеціального типів)»;
■ ДБН В.2.2-18:2007 «Заклади соціального захисту населення»; «Нормалі планувальних елементів житлових і громадських будівель з урахуванням можливості використання їх інвалідами». — К.: ЗНДІЕП, 1998.
Інструменти. Для проведення аудиту використовують такий інвентар: Рулетка - для вимірювання ширини, висоти, довжини.
Штангенциркуль - для вимірювання товщини поруччя.
Ватерпас (рівень) - для вимірювання нахилів площин.
Динамометр - для вимірювання сили відкриття та закриття дверей.
Секундомір -для вимірювання часу закривання дверей ліфта.
Диктофон -для запису даних аудиту.
Фотоапарат -знімання об’єкта до і після завершення робіт з метою фіксації змін.
Зошит та ручка - запис даних на папері.
Інструменти мають бути справними, деякі з них потребують періодичної офіційної перевірки. Часом буває потрібно провести також більш специфічні виміри — наприклад рівня шуму, освітлення чи загазованості.
Техніка і спосіб вимірювання також мають значення. Треба думати реалістично, як користувачі. Заміри відстані, простору потрібно робити в критичних місцях — наприклад у найвужчому місці, там де прохід перекривають предмети, а ширина проходу дверей чи балкону береться «на просвіт», тобто враховуючи виступання полотна відчинених дверей, віддаль до краю парапету, з врахуванням виступаючих елементів які можуть заважати в пересуванні. Усі виміри позначаються на плані та заносяться в журнал. Якщо вимірювання наговорюються на диктофон, опісля їх треба переслухати та внести в журнал і на план.
Пропонована методика полягає на огляді об’єкта та занесення даних обстеження до Анкети, відповідно до її розділів.
■ Прилегла територія.
■ Зона паркування автомобілів.
■ Входи до будівлі/приміщення.
■ Доступність до приміщень в будівлі/споруді.
■ Туалети.
■ Візуальна інформація.
■ Прилегла територія (прилеглий квартал довкола об’єкта).
Приступаємо до огляду та проведення вимірів прилеглої до об’єкта території та будівлі закладу.
Далі заповнюємо усі розділи таблиці, відповідно відзначаючи «так» або «ні», та вносячи нотатки до розділу «Зауваження та доповнення», в якому потрібно визначити перелік необхідних заходів з усунення виявлених недоліків.
Заповнивши усі розділи, повертаємося до 2-ї сторінки, де є розділ «Висновки». Сюди ми вписуємо у кожний розділ висновки, керуючись власними нотатками та спираючись на чинні будівельні нормативи. У результаті ми отримуємо заповнену анкету визначення доступності вашого закладу, в якій чітко вказано всі виявлені архітектурні бар’єри прилеглої території та будівлі, і разом з тим необхідний перелік заходів з їх усунення.
Джерела:
- Азін В. О., Байда Л. Ю., Грибальський Я. В., Красюкова-Еннс О. В. Доступність та універсальний дизайн : навч.-метод. посіб./ за заг. ред. Байди Л. Ю., Красюкової-Еннс О. В. — К., 2013. —128с.
- Проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», Українсько-канадський проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Украйні»: тренінгові модулі. – К., 2011. – 132с.
- УДК 38.712-02я7+74.3я7
ББК 72.05:376.091.6](072)А87 Архітектурна доступність шкіл: навч.-метод. посіб./за заг. ред. Байди Л. Ю., Красюкової-Еннс О. В; колек. авторів: Азін В.О., Грибальский Я.В., Байда Л.Ю., Красюкова-Еннс О.В. – К: 2012. - 88 с.
